Синтаксичні суб’єктивеми як засіб реалізації авторської модальності в поетичному дискурсі (на матеріалі творчості Тетяни Яковенко)

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз синтаксичних суб’єктивем як одного з провідних засобів реалізації авторської модальності в поетичному дискурсі (на матеріалі творчості Тетяни Яковенко). Узагальнено сучасні лінгвістичні підходи до розуміння категорії суб’єктивності та поняття суб’єктивеми, окреслено їхні ункціонально-семантичні параметри. Особливу увагу приділено виявленню та систематизації синтаксичних засобів суб’єктивізації мовлення, зокрема парцельованих конструкцій, еліптичних і неповних речень, повторів, риторичних запитань і вигуків, інверсій, авторських розділових знаків, а також прийомів інтонаційно-графічного виділення, що формують індивідуально-стильову манеру поетеси. Проаналізовано їхню роль у вираженні емоційно-оцінної позиції ліричного суб’єкта, посиленні експресивності висловлення та актуалізації ефекту співприсутності автора в тексті. Доведено, що синтаксичні суб’єктивеми в поетичному мовленні функціонують як багаторівневі маркери суб’єктивної модальності, інтегруючи семантичний, інтонаційний та візуально-графічний плани організації поетичного тексту. Окреслено перспективи подальших досліджень, пов’язані з міждискурсивним зіставленням суб’єктивем у сучасній українській поезії та поглибленням аналізу їхньої когнітивно-прагматичної специфіки.