Лінгвофілософські засади концептуалізації поняття «Мовлення»

Abstract

Філософські погляди науковців на мову сягають ще долінгвістичного періоду, коли гуманітарні науки були невіддільними від світоглядних пошуків. Так, до «вічних» філософських проблем мови й мовлення належать: онтологія мови (її сутність і природа), походження мови (божественне, природне, соціальне), зв’язок мови й мислення, зв’язок мови з іншими антропологічними феноменами (творчістю, культурою, психологією) тощо. Більшість із цих проблем залишилися актуальними й у ХІХ ст., коли лінгвофілософія, стала окремою цариною, а в кінці ХХ – поч. ХХІ ст. унаслідок тісного перетину гуманітарних та природничих наук ці питання почали розглядати ширше й із урахуванням більшої кількості релевантних факторів – біологічних, соціологічних, комунікативних, семасіологічних, прагматичних, культурологічних, синергетичних.