Теоретичні основи дослідження синтаксичних домінант поетичного мовлення

Abstract

У статті досліджуються синтаксичні домінанти поетичного мовлення як структурно-функціональні одиниці, що виконують ключову роль у формуванні ідіостилю автора, емоційно-ритмічної організації вірша та стилістичної виразності тексту. Здійснено аналіз актуальних підходів до вивчення синтаксичних домінант у сучасній лінгвістиці – від класичних стилістичних до корпуснокількісних та когнітивно-прагматичних моделей. Окрема увага приділяється методологічним аспектам виявлення повторюваних синтаксичних структур і встановлення їх домінантного статусу в межах поетичного дискурсу. Розкрито функції інверсій, парцеляцій, еліптичних конструкцій як засобів семантикоемоційної організації тексту. У роботі узагальнено теоретичні положення щодо зв’язку синтаксичних домінант з ідіостильовою специфікою мовлення та худож нім задумом автора, з урахуванням досвіду вітчизняної лінгвостилістики, зокрема праць Н. Гуйванюк, О. Кульбабської, С. Бибика, а також сучасних корпусних досліджень. Запропоновано поєднання кількісного та інтерпретаційного аналізу як ефективну стратегію вивчення синтаксичних домінант у поетичних текстах.