Вставні слова як засіб модально-прагматичної організації поетичного мовлення

Abstract

У статті на матеріалі творчості Т. Яковенко досліджено особливості функціювання вставних слів у поетичному мовленні. Мета дослідження полягає у виявленні модально-оцінних, когнітивних та інтимізувальних функцій вставних конструкцій у ліричному дискурсі та в з’ясуванні їхнього впливу на ритміко-інтонаційну та комунікативно-прагма тичну організацію тексту. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному підході, що поєднує елементи описового, структурно-семантичного, прагматичного та кількісного аналізу. Використано метод суцільного вибирання поетичних текстів, що дав змогу зафіксувати та системати зувати випадки вживання вставних слів, а також зіставний аналіз – для визначення їхніх позицій (препозиція, інтерпозиція) і функцій. Залучено теоретичні напрацювання сучасного українського мовознавства щодо проблеми модальності, суб’єктивної оцінки та синтаксич ної організації речення. Наукова новизна статті полягає в спробі цілісно розглянути вставні слова як органіч ний елемент поетичного мовлення, а не як периферійні синтаксичні одиниці. Показано, що в поезії Т. Яковенко вони виконують багатопланові функції: від вираження сумніву, припущення чи впевненості до створення ефекту діалогу з читачем і наближення авторського мовлення до інтонацій живої розмови. Доведено, що такі конструкції формують додатковий рівень експресії та є важливим засобом індивідуалізації авторського стилю.