Соціокультурні чинники формування комунікативно-мовленнєвої компетентності у студентів гуманітарно-педагогічного коледжу

Abstract

У статті розглянуто філософські, теоретичні та методичні аспекти соціокультурних чинників виро- блення комунікативно-мовленнєвої компетентності у студентів гуманітарно-педагогічного коледжу. Метою статті є з’ясування принципів, підходів та загальних освітніх умов формування соціокуль- турної компетентності як часткової в рамках комунікативно-мовленнєвої, а також формулювання робо- чих визначень соціокультурних аспектів професійної комунікативно-мовленнєві компетентності. Здійснено огляд і проаналізовано погляди вітчизняних та зарубіжних науковців щодо сутності та змістового наповнення соціокультурного компонента освіти в рамках формування вищезазначених компетентностей. З’ясовано спільне, відмінне та універсальне у структурі соціокультурної змістової лінії професійної лінгвістичної україно- та іншомовної освіти, а також місце лінгвокультурних, краї- нознавчих, етичних та інших знань, що виступають інтегративними чинниками мовної освіти. Визна- чено місце соціокультурного принципу набуття лінгвістичної освіти серед інших принципів та вста- новлено відношення між ними. Доведено, що соціокультурна змістова лінія у змісті освіти виконує інтегративну функцію щодо гетерогенних знань і може бути успішно імплементована за умови проєктування, моделювання й створення освітнього соціокультурного простору на всіх дидактичних рівнях: від окремо взятого заняття до дизайнерського та архітектурного оформлення академічних аудиторій, корпусів, студмістечка тощо. У дослідженні використано загальнонаукові методи аналізу, узагальнення, дедукції (під час моделювання складових частин соціокультурної компетентності та змістової лінії її формування), міждисциплінарне екстраполювання закономірностей у системі соціонімічних наук. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українській лінгводидактиці визначено багатоаспектну структуру, складові частини, функції та міжкомпонентні відношення соціокультурних чинників вироблення комунікативно-мовленнєвої компетентності у студентів гуманітарно-педагогіч- ного коледжу. У статті закладено теоретико-методичні основи для емпіричної перевірки оптимізувальної значущості вищезазначених чинників для студентів гуманітарно-педагогічного коледжу, прогнозування, проєктування та імплементації відповідного методичного інструментарію. Дослідження може послугувати відправною точкою для лінгводидактичних, соціолінгвістичних та лінгвокультурологічних досліджень, пов’язаних із вивченням природи й структури людської вербальної комунікації в сучасних невизначених швидко змінюваних умовах.