Роль комунікативно-діяльнісного підходу під час навчання рідної мови

Abstract

Лінгводидактичні підходи до навчання української мови в закладах освіти є досить важливими і взаємовпливаючими один від одного. Серед основних підходів до вивчення мови провідне місце посідає комунікативно-діяльнісний, який природно включає детерміновані, але епістеміологічно й онтологічно відмінні підходи: діяльнісний і комунікативний. Кожен із них має психологічне підґрунтя: і діяльність, і мовлення – вищі функції нервової системи. Проте діяльність – ширше поняття, яке включає й мовленнєву діяльність. З цього приводу М. Пентилюк доречно зауважує: «Крізь призму мовленнєвої діяльності по-новому осмислюються всі компоненти діяльності та методика навчання мови в середній і вищій школі. Очевидно, що курси психології на філологічних факультетах, зокрема розділи етнопсихології, психолінгвістики, мають орієнтувати здобувачів освіти на психологізацію освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти, глибоко ознайомлювати їх з основами мовленнєвої діяльності».