Гендерний топос у сучасній українській поезії: дискурс «осі» та «глибини» (на матеріалі збірок Віктора Крупки та Тетяни Яковенко)

Abstract

У науковій розвідці здійснено компаративний аналіз поетичних збірок Віктора Крупки «Вісь» та Тетяни Яковенко «У глибині небес…» крізь призму культурних та мовних вимірів гендеру. Досліджено специфіку маскулінного та фемінного способів структурування художньої реальності, що втілені в концептуальних метафорах «осі» як архетипу стабілізації всесвіту через вертикаль і відповідальність та «глибини» як простору емоційної регенерації, родової пам’яті та етики турботи. Виявлено лінгвальні маркери авторських гендерлектів – від використання символів-артефактів та дієслівної енергії в маскулінному дискурсі до сенсорної лексики та демінутивів у фемінному. Проаналізовано трансформацію гендерних ролей в умовах сучасної війни, де поетичний текст постає інструментом духовного опору. Доведено, що попри відмінність мовних стратегій, маскулінна «вісь» та фемінна «глибина» постають взаємодоповнювальними векторами національного самозахисту, об’єднаними спільним прагненням до збереження людяності.