Інтерпретація образів-символів інтимної лірики Тетяни Яковенко

Abstract

У праці досліджено систему образів-символів в інтимній ліриці сучасної української поетки Тетяни Яковенко на матеріалі збірки «У глибині небес…» (2020). Проаналізовано специфіку функціонування ключових символів, що репрезентують складний синтез індивідуального екзистенційного досвіду та загальнонаціональних архетипів. Виявлено, що провідним у системі ідіостилю авторки постає образ «духовної вертикалі», де інтимне переживання трансформується в категорію софійності. Особливу увагу приділено флористичній символіці (вишня, яблуня, пізня малина, хризантема) як медіатору між пам’яттю та емоційним теперішнім, а також зимовій метафориці, що маркує стан внутрішнього герметизму особистості. Доведено, що концепт «вишиваної душі» та топос рідної землі (Соболівки, Поділля) утворюють унікальну модель етноінтимності, де приватна драма героїні набуває статусу колективного оберегу.