Рецепція постаті Михайла Грушевського у діаспорній історіографії : нове історіографічне осмислення (Сабінський М. Постать Михайла Грушевського в українській закордонній історіографії 1940–1980-х рр. Х.: Мачулін, 2024. 264 с.)
Вантажиться...
Файли
Дата
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Вінниця : ВДПУ
Анотація
У статті проаналізовано першу монографію історика Михайла Сабінського «Постать Михайла Грушевського в українській закордонній історіографії 1940–1980-х рр.». Книга висвітлює складні процеси становлення та дисциплінарного ускладнення діаспорної грушевськіани. Першочергово Автор дослідив, що період 1940-1965 рр. є важливим етапом української діаспорної історіографії, який знаменував поступовий відхід від концепцій і практик материкового українознавства попередньої доби та зближення із західною соціогуманітаристикою. Далі М. Сабінський довів, що визначною подією в інтелектуальному житті закордонного українства став столітній ювілей М. Грушевського. Незважаючи на стереотипність мислення частини діаспорних діячів, завдяки широкій медійній промоції та численним громадським і науковим ініціативам, персональну дату визначного вченого вдалося перетворити на важливе для консолідації еміграційної спільноти свято української культури. Дослідник показав, що все це уможливило постання дисциплінарної ініціативи Л. Винара по започаткуванню наукового грушевськознавства. Сучасний історик наголосив, що динамічність поступу цієї українознавчої галузі в наступні десятиліття дозволяє ствердити потужність означеного ювілейними заходами історіографічного імпульсу. У підсумку автор відзначив, що діаспорна грушевськіана постає складним за ідеологічною природою та
різноплановим за формами реалізації і стильовими практиками історіографічним феноменом. Будучи у перших повоєнних роках засобом міжпартійного еміграційного протистояння, він протягом наступних десятиліть пройшов етапи інституціалізації та дисциплінарного становлення. Відтак постала респектабельна українознавча галузь, представники якої систематично осмислюють національний феномен М. Грушевського у широкому контексті його доби. Саме досягнутий наприкінці 1980-х років солідний академічний рівень діаспорного
грушевськознавства уможливив визначні здобутки материкової історіографії в її дослідженні спадщини історика після здобуття незалежності.
Опис
The article analyzes the first monograph of the historian Mykhailo Sabinskyi “The figure of Mykhailo Hrushevskyi in Ukrainian foreign historiography of the 1940s-1980s.”. The book highlights the complex processes of formation and disciplinary complication of diasporic Hrushevskiana. First of all, the author investigated that the period 1940-1965 is an important stage of Ukrainian diaspora historiography, which marked a gradual departure from the concepts and practices of mainland Ukrainian studies of the previous era and convergence with Western socio-humanitarianism. Next, M. Sabinskyi proved that the centenary anniversary of M. Hrushevskyi was a significant event in the intellectual life of Ukrainians abroad. Despite the stereotyped thinking of some diaspora figures, thanks to extensive media promotion and numerous public and scientific initiatives, it was possible to turn the personal date of the distinguished scientist into a holiday of Ukrainian culture, which is important for the consolidation of the emigrant community. The researcher showed that all this made possible the emergence of L. Vynar's disciplinary initiative to start scientific Hrushevskyi’s studies. The modern historian emphasized that the dynamism of the progress of this field of Ukrainian studies in the following decades allows us to confirm the power of the historiographical impulse given by the anniversary events. In conclusion, the author noted that the diasporic Hrushevskiana appears as a historiographical phenomenon that is complex in its ideological nature and diverse in its forms of realization and stylistic practices. Being a means of inter-party emigration confrontation in the first post-war years, it went through the stages of institutionalization and disciplinary formation during the following decades. As a result, a respectable field of Ukrainian studies emerged, whose representatives systematically interpret the national phenomenon of M. Hrushevskyi in the broad context of his time. It was the solid academic level of diaspora Hrushevskyi’s studies achieved at the end of the 1980s that enabled the significant achievements of mainland historiography in its study of the legacy of the historian after independence.
Бібліографічний опис
Педич, В. Рецепція постаті Михайла Грушевського у діаспорній історіографії : нове історіографічне осмислення (Сабінський М. Постать Михайла Грушевського в українській закордонній історіографії 1940–1980-х рр. Х.: Мачулін, 2024. 264 с.) = Reception of the figure of Mykhailo Hrushevskyi in diasporic historiography : a new historiographic meaningful (M. Sabinskyi. The figure of Mykhailo Hrushevskyi in Ukrainian foreign historiography of the 1940s–1980s. Kh.: Machulin, 2024. 264 p.) / В. Педич, Ю. Степанчук // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія. Історія : зб. наук. пр. = Scientific Papers of Vinnytsia Mykhailo Kotsyiubynskyi State Pedagogical University. Series: History : Collection of scientific researches. - Вінниця : ВДПУ, 2024. - Вип. 48. - С. 147-152.