Чоботарська сільськогосподарська реміснича школа: сторінки невідомої історії аграрної освіти (1907-1921рр.)
Вантажиться...
Дата
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Миколаїв : Лукомор’я
Анотація
Історія професійної освіти на Поділлі, без перебільшення, залишається у колі малодосліджених проблем історичної науки. Саме тому автори поставили своєю метою розкрити на основі архівних документів становлення та дорадянський розвиток Чоботарської нижчої сільськогосподарської ремісничої школи імені М. С. Іваніни (с. Чоботарка, нині - с. Заболотне), яка ще не знайшла свого належного висвітлення. Чоботарська реміснича школа постала у 1907 р. внаслідок ініціативи місцевого селянства, яке бажало дати дітям безкоштовну освіту з професійним ухилом. Ключова роль в її відкритті та початковому фінансуванні належала заможному селянину Максиму Степановичу Іваніні. Офіційне відкриття школи відбулося 20 грудня 1907 р. Фінансування школи здійснювала держава, губернське та повітове земство, чоботарська сільська громада. Школа мала три відділення: столярно-токарне, слюсарсько-ковальське та сільськогосподарське. При цьому сільськогосподарський профіль з’явився лише у 1911 р. і мав другорядне значення, тобто школа була, насамперед ремісничою. Термін навчання учнів був чотирирічним. Усі учні навчалися в одному класі, а розподіл по професіям відбувався в 2-3 класах. Не дивлячись на позитивну динаміку свого розвитку – побудову власної будівлі, швидке поповнення майстерень устаткуванням і бібліотеки літературою, школа мала і певні вади. Так, школі були притаманні швидкоплинність викладачів і службовців та певна несталість учнівського контингенту. Якщо факт залишення учнями навчання легко пояснити – сімейні обставини, неуспішність у навчанні тощо, то швидку зміну викладачів пояснюємо важкими умовами життя у сільській місцевості та прагненням викладачів знайти місце у містечках і містах. Попри усі труднощі часів Першої світової війни та Української революції, радянсько-польської війни та післявоєнної руйнації, навчальному закладу вдалося встояти і він до сьогодні готує фахівців для економіки подільського регіону. Фінансування. Стаття підготовлена за результатами фундаментального дослідження «Соціокультурний простір України другої половини ХІХ - першої третини ХХ ст.: селянський світ» (номер державної реєстрації: 0123U101600) за підтримки Міністерства освіти і науки України.
Опис
The history of vocational education in Podillia region remains among the little-studied problems of historical science. That is why the authors set the goal of revealing, on the basis of archival documents, the formation and pre-Soviet development of the Chebotar Lower Agricultural Craft School named after M.S.Ivanina (the village of Chebotarka, now the village of Zabolotne), which has not yet found its proper coverage.The Chebotarka craft school was opened in 1907 as a result of the initiative of the local peasantry, who wanted to provide children with a free education with a vocational focus. The key role in its opening and initial financing belonged to the wealthy peasant Maxim Stepanovich Ivanina. The official opening of the school took place on December20, 1907. The school was financed by the state, hubernia’s and povit’s zemstvos, and local peasant’s society. The school had three departments: carpentry and turning, metalsmithing and blacksmithing and agriculture. At the same time, the agricultural profile appeared only in 1911 and was of secondary importance, that is, the school was primarily a craft school. The duration of study for pupils was four years. All pupils studied in the same class, and the distribution by profession took place in grades 2-3.Despite the positive dynamics of its development – the construction of its own building, the rapid replenishment of workshops with equipment and the library with literature, the school also had some disadvantages. Thus, the school was characterized by the transience of teachers and employees and the instability of the student population. If the fact that students leave is easy to explain – family circumstances, academic failure, etc., then the rapid change of teachers is explained by the difficult living conditions in rural areas and the desire of teachers to find a place in towns and cities.Despite all the difficulties of the First World War and the Ukrainian Revolution, the Soviet-Polish War and post-war devastation, the educational institution managed to survive and today it trains specialists for the economy of the Podillia region.Funding.The study was prepared based on the results of fundamental research “The Socio-cultural Space of Ukraine in the Second Half of the Nineteenth – First Third of the Twentieth Century: the Peasant-centric Dimension” (state registration number: 0123U101600) with the support of the Ministry of Education and Science of Ukraine.
Бібліографічний опис
Тригуб, О. Чоботарська сільськогосподарська реміснича школа: сторінки невідомої історії аграрної освіти (1907-1921рр.) = Chobotarka agricultural craft school: the unknown history pages of agricultural education (1907-1921) / О. Тригуб, Ю. Степанчук ; Нац. спілка краєзнавців України. Миколаїв. обл. організація науково-дослідний центр «Лукомор’я»// Старожитності Лукомор’я. - 2024. - № 2 (23). - С. 55-75. - URL: http://www.lukomor.mosk.mksat.net.