Трансгресія синтаксичних меж у сучасній візуальній та верлібровій поезії

Вантажиться...
Ескіз

Дата

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник/консультант

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Волинський національний університет імені Лесі Українки

Анотація

Стаття присвячена дослідженню феномену синтаксичної трансгресії як ключового інструменту творення нової поетичної форми в українській літературі кінця ХХ - початку ХХІ століття. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей синтаксичної трансгресії в контексті візуальної та верлібрової поезії, а також у виявленні її ролі у формуванні естетичних і смислових інновацій. У статті досліджено, як сучасні українські поети, використовуючи синтаксичні експерименти, долають традиційні мовні межі, створюючи унікальні поетичні структури, що розширюють межі сприйняття тексту. Методологічно в статті представлене поєднання літературно стилістичного, структурно-семантичного, компаративного, інтертекстуального, візуально-семіотичного, когнітивного та культурологічного методів. Дослідження охоплює творчість таких сучасних українських поетів, як Василь Махно, Катріна Хаддад, Назар Гончар, Микола Сарма-Соколовський, чиї експерименти з візуальною поезією та верлібром демонструють новаторські підходи до синтаксису. Аналізується, як порушення синтаксичних норм (еліпсис, парцеляція, анафора, синтаксичний паралелізм) сприяє створенню багатошарових смислів і візуально-поетичних ефектів. Результати дослідження вказують на те, що синтаксична трансгресія в українській поезії виконує кілька функцій: по-перше, вона руйнує традиційні наративні структури, дозволяючи поетам створювати фрагментарні, асоціативні тексти, що відображають їхній світогляд; по-друге, вона підсилює візуальну складову поезії, де розташування слів, пропусків і символів на сторінці стає частиною смислу; по-третє, трансгресія сприяє діалогу між текстом і читачем, залучаючи останнього до активного співтворення значення. Висновки. Синтаксична трансгресія є не лише технічним прийомом, а й світоглядною позицією, що відображає прагнення сучасних українських поетів до свободи самовираження та переосмислення літературних традицій. Цей процес сприяє формуванню нової поетичної парадигми, яка поєднує вербальні, візуальні та ритмічні елементи.

Опис

Науковий журнал «Волинь філологічна: текст і контекст» публікує оригінальні статті, присвячені актуальним проблемам філології. Виходить із 2006 року. Періодичність: два рази на рік. Засновник – Волинський національний університет імені Лесі Українки. Статус видання – вітчизняне. Мови видання: українська, англійська, польська (змішаними мовами). Реєстрація суб'єкта у сфері друкованих медіа: Рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення № 479 від 29.02.2024 року. Ідентифікатор медіа: R30-02330. Науковий журнал є фаховим виданням, у якому можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора чи кандидата наук (додаток 4 до наказу Міністерства освіти і науки України 09.02.2021 № 157; попередні – постанова президії ВАК України від 27.05.2009 р. № 1−05/2; додаток 9 до наказу МОН України від 09.03.2016 р. № 241). Галузь наук – 035 філологічні. ISSN 2304-9383 eISSN 2708-1060

Бібліографічний опис

Похилюк, О. Трансгресія синтаксичних меж у сучасній візуальній та верлібровій поезії / О. Похилюк // Волинь філологічна: текст і контекст. - 2025. - Вип. 39. - С. 231-244.

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в